Чорнобильський вітер по душах мете...

Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський  пил на роки опадає...
Годинник життя безупинно іде,
Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам'ятає...

Чорнобиль- це рана, з якою доведеться жити ще довгий час. Ми схиляємо свої голови перед усіма, кого сьогодні вже немає з нами, перед тими, хто ціною власного життя оплатив шанс на життя мільйонів. 

Немає вже з нами і наших 10 односельців.

Хвилина мовчання, хвилина мовчання...
Це мить не прощання, а вічне стрічання
Із тими, кого вже не стрінемо ми...

Проходять роки, та біль Чорнобильської катастрофи ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у віках.